Шаблі, рогачі, піксель і бавовна
«Берегиня» переповіла «Енеїду» на сучасний лад
Еней був парубок… Чому був? Таким жартівливим діалогом розпочинається вистава «Енеїда» в театрі «Берегиня». Хоча жартівливий він лише відносно, адже направду тисячі наших Енеїв, парубків моторних і хоч куди козаків, боронять сьогодні свою Батьківщину, доводячи всьому світові, як і їхній легендарний прапращур, що правда неодмінно переможе.
Культовий твір Івана Котляревського від часу створення отримав сотні сценічних версій, сучасний театр до нього також ставиться з величезною увагою та пошаною, демонструючи креативність і жанрову вигадливість – від рок-опери, феєрії-бурлеску та епічної травестії до дитячої казки. Жанр «Енеїди» в «Берегині» визначено як «Музична комедія козацького герцю», хоча оригінальний твір тут настільки переплетений із теперішніми реаліями, що кортить дописати уточнення: «в декораціях наших буремних днів».
При досить традиційному відтворенню на сцені подій, описаних Вергілієм а потім Котляревським, режисерка Тетяна Авраменко де ледь помітно, натяками, а де окремим рядком (мізансценою), з наголосом вмонтувала епізоди, пов’язані з нинішньою Україною, яка вже майже рік чинить опір рашистам і виборює право бути вільною. Пересипаючи класичний сюжет цитатами, що вже стали мемами – без недофюрера лукашенка та його плану нападу з чотирьох сторін також не обійшлося, – режисерка підводить глядача до безсумнівної думки: ми обов’язково переможемо. Шаблі, рогачі, згуртованість, незламна сила духу і навіть налобний фонарик як надійний засіб проти мороку – на шляху до тріумфу, переконана команда «Енеїди», будуть доречними усі засоби.
Завдяки візуальному оформленню вистави глядач отримує уявлення про характери героїв: жадібна Юнона – у спідниці, отороченій воланами з картатої базарної сумки, мінлива Дідона обтисле біле міні змінює на чорне, але у фіналі вона – таки в білому та ще й з розкішним вінком із бавовни на голові, Еней настільки органічно виглядає у вишиванці, що починаєш сприймати наш національний одяг не лише як святковий, урочистий, знаковий, але, насамперед, як оберіг, який споконвіку захищає українських воїнів. Данилу Пащенку у ролі Енея – окремі слова захоплення, адже він тут парубок не лише моторний, але й симпатичний, пластичний, драматично переконливий і віртуоз фехтування.
Як і всі вистави театру «Берегиня», «Енеїда» має міцний музичний каркас (підбір музики – Ірина Бонковська). У супроводі оркестру під орудою Юрія Мілевського звучать фольклорні композиції східної частини України, марш УПА, пісні козацької доби, а завершуються вистава попурі із все сучасної української музики воєнного часу і пісня, яка з початку повномасштабного вторгнення додає нам усім міці і віри – «Ой, у лузі червона калина».