Опера про війну заради життя

Цей твір став всесвітнім мистецьким символом боротьби з нацизмом. Основна тема опери – діти війни. Вона як ніколи співзвучна сьогоденню, коли українські діти потерпають від жорстокості та агресії росії. Це історія про дітей, в яких украдене дитинство, але які  попри це  перемагають пожадливого та брехливого Брундібара (з чеської – «джміль»).

Анинка і Пепічек – сестра і брат, що живуть без батька. Їхня матір хвора, і лікар каже, що їй потрібне молоко, щоб одужати, але у них немає грошей. Діти вирішують співати на ринку, щоб зібрати необхідні гроші, але злобний подрібнювач органів Брундібар («Всі знали, що він уособлював Гітлера») проганяє їх. Однак за допомогою безстрашного горобця, захопленого кота, мудрої собаки та дітей міста вони можуть прогнати Брундібара і заспівати на ринковій площі.

Опера «Брундібар» написана єврейським чеським композитором Гансом Красою (1899–1944) на замовлення Празької національної опери за лібрето Адольфа Хоффмайстера у 1938 році. Однак війна, що почалася, зірвала плани постановки на Празькій сцені і прем’єра відбулася лише у 1943 році в концентраційному таборі «Терезієнштадт» (Терезин) в окупованій Чехословаччині,  куди потрапив автор музики і маленькі артисти з першого складу хору. Це був дуже незвичайний концтабір – нацисти зробили його своєрідною вітриною, покликаною приховати злочини, що творилися в інших місцях ув’язнення. Його демонстрували різним міжнародним комісіям, зокрема представникам Червоного Хреста, створюючи ілюзію благополучного життя в’язнів, яким дозволяли займатися музикою, театром та іншими видами мистецтв…На той час Червоний Хрест не знав, що багато з того, що вони бачили під час свого візиту, було шоу, і одна з причин, з якої табір Терезієнштадт здавався зручним, полягала у тому, що багато жителів були депортовані до Освенціма, щоб не створювалося враження скупченості.

Репетиції «Брундібара» почалися у 1941 році в єврейському притулку в Празі, який служив тимчасовим навчальним закладом для дітей, розлучених з батьками у результаті війни. Взимку 1942 року опера вперше була показана у дитячому будинку: до цього часу композитор Краса і сценограф Франтішек Зеленка вже були перевезені до Терезієнштадта. До липня 1943 року майже всі діти з початкового хору і співробітники притулку були перевезені до Терезієнштадта. Тільки лібретист Гоффмайстер зміг вчасно покинути Прагу. Возз’єднавшись з акторським складом у Терезієнштадті, Краса відновив повну партитуру опери й адаптував її під музичні інструменти, наявні в таборі: флейта, кларнет, гітара, акордеон, фортепіано, ударні, чотири скрипки, віолончель і контрабас. 23 вересня 1943 року відбулася прем’єра, організована Зеленкою і поставлена хореографкою Каміллою Розенбаум. Протягом року її показали ще 55 раз.

Пізніше «Брундібар» було знято для нацистського пропагандистського фільму. По завершенні зйомок  усі учасники вистави в Терезієнштадті були відправлені до Освенціму. Більшість із них були отруєні газом одразу по прибутті, включаючи дітей, композитора Красу, режисера Курта Геррона і музикантів.

Оперу в концертній версії на сцені Національної філармонії виконають:

Дитячий хор Київського державного музичного ліцею імені Миколи Лисенка, Оркестр Академії мистецтв Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського

Диригент-постановник – Антоній Кедровський, режисер-постановник, продюсер – Максим Добролюбов, сценографія – Олександр Білозуб, стиліст проєкту – Лана Тесленко,

Переклад українською – Олександр Співаковський

Проєкт реалізовується під патронатом уповноваженої президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дарʼї Герасимчук в межах програми Bring Kids Back UA

Спільний проєкт Національної філармонії України, продюсерської агенції «НУ ШО» за підтримки Чеського центру у  Києві, державної платформи «Діти війни», ГО «DUSHA UA», БФ «Голоси дітей».

Прем’єра опери «Брундібар. Голоси дітей» відбудеться 31 жовтня, початок – о 19:00

На фото – сучасні виконавці опери