Неокласика як усвідомлена необхідність

Сучасний балет – це часто про пошук, експеримент і нові форми. Але якою б кількістю новочасних термінів, що з’явилися в результаті цих досліджень, не поповнювалася професійна мовна палітра – засадничі  визначення і принципи існування цього виду мистецтва продовжують виконувати роль чотирьох китів, які, власне, і тримають, у даному випадку, світ балету.  Один із цієї жанрової фундаментальної четвірки – неокласицизм. Саме про нього вирішила нагадати Національна опера, запросивши шанувальників жанру на прем’єру «Варіації Доніцетті», неокласичного балету Джорджа Баланчина на танцювальну музику з опери «Дон Себастьян» Гаетано Доніцетті.  (Попередньо цей одноактний безсюжетний неокласичний балет для двох головних солістів та трьох супровідних тріо в ансамблі Баланчин у 1960 році створив для New York City Ballet)

Про свої творчі принципи Баланчин говорив так : «Балет – настільки багате мистецтво, що він не повинен бути ілюстратором навіть найцікавіших, навіть найзмістовніших літературних першоджерел… П’ятнадцять років танцівники випрацьовують кожну клітину свого тіла, і всі клітини мають співати на сцені. І якщо краса цього витренованого тіла, його рухи, його пластика, його виразність принесуть естетичне задоволення тим, хто сидить у глядачевій залі, то балет, на мій погляд, своєї мети досяг».

Відтворити принципи такого творчого концепту на сцені  столичної опери висловив бажання  Олексій Ратманський – український танцівник, заслужений артист України. Всесвітньо відомий хореограф, який  має українське коріння, упродовж десяти років  був солістом балету Київського державного академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка (Національна опера України), його танець відзначався бездоганною технікою, глибоким розумінням психології персонажу і легкістю хореографічного малюнку. За словами Олексія Ратманського, «Баланчин – це хореограф, на стилі якого базується сучасний український балет», тож поява цього твору в Національній опері – це справді важливий і потрібний крок. Завдяки якому українські шанувальники балету познайомляться з принципами техніки Баланчина, адже інші театри поки що такої можливості їм не пропонують.

«Варіації Доніцетті» стали не лише родзинкою афіші Національної опери, але й першою сертифікованою постановкою хореографії Баланчина для української трупи. (До слова, з  2022 року Фонд Баланчина  повністю припинив ліцензії на виконання будь-яких балетів хореографа для всіх російських труп через російську агресію в Україні).

Костюми для «Варіацій Доніцетті» створила Варвара Каринська (1886–1983) – американська дизайнера, яка народилася у  Харкові. На сцені – Катерина Миклуха, Микита Сухоруков, Анна Єлісєєва, Ярослав Ткачук, Маргарита Альянах, Катерина Дегтярьова, Домініка Федорова, Андрій Філонець, Льюїс Харфорд, Аяме Хіджіката, Катерина Чупіна, Андріанна Шабаєва та Олексій Швидкий.