Нові виклики української опери

Оперу завжди вважали одним із найбільш консервативних мистецьких жанрів. Канони, запроваджені тими, хто стояв біля його народження, тривалий час здавалися непорушними, нововведення були досить болісними і суперечливими, а слово «експеримент» на оперних майданчиках звучало ледь не як лайка. Ситуація, особливо що стосується українського оперного мистецтва, почала змінюватися відносно нещодавно. Коли у результаті сміливих рішень деяких директорів театрів з’явилися не лише прогресивні і нетипові для традиційного уявлення про жанр постановки, але й визріло колективне бажання проаналізувати сучасний стан галузі, спробувати визначитися із вектором розвитку, тенденціями, які визначатимуть її майбутнє. Так минулого року в Одесі відбувся форум Open to Progress, в якому взяли участь відомі теоретики та практики галузі, критики, музикознавці, і напрацювання якого мали потужний камбек у вигляді нових творчих ідей та корисного досвіду для професіоналів. Нині Всеукраїнський форум «Opera UA 2021» приймав Харків.

Список учасників події ряснів прізвищами лідерів української опери: Олег Оріщенко (Харків), Петро Качанов (Київ), Михайло Швед (Львів), Оксана Тараненко (Одеса), Майя Лєбєдєва (Дніпро), Анатолій Солов’яненко (Київ)… Вони та інші учасники форуму долучилися до роботи дискусійної панелі «Репертуарна політика театру у короткостроковій та довгостроковій перспективі», на якій, зокрема, обговорювалися питання поточного репертуару оперних театрів, взаємодії між театральними  цехами а також таке, здавалося би, виправдане з комерційного боку, але водночас неоднозначне в окремих випадках явище як надання приміщення театру в оренду (нещодавня практика Одеської опери, на сцені якої співала Любов Успенська, викликала чимало запитань і обурення не лише у соцмережах).

Одна із ланок форуму була чітко зорієнтована на майбутнє української опери: до події долучилися студенти столичної НМАУ імені Чайковського на чолі із професором Юрієм Чеканом.  Які протягом трьох днів мали свою окрему панель «Критична сила», де опрацьовували проблеми, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю. Відкинувши формат «лектор-слухач», пан Чекан вирішив максимально занурити своїх студентів у контекст. І влаштував їм у рамках форуму такі собі локально-конценровані «Крим і Рим, і мідні труби». У перший день форуму відбулася прем’єра сучасної опери української композиторки Алли Загайкевич (Київ) на лібрето Сергія Жадана (Харків) «Вишиваний. Король України», яку поставив  режисер Ростислав Держипільський (Івано-Франківськ). Саме це масштабне полотно стало об’єктом дослідження і творчого розбору майбутніх музичних критиків, які аналізували прес-кіт проєкту, обговорювали можливі тематичні та жанрові рішення публікацій тощо. Посвячені і досвідчені тут можуть лише поаплодувати, адже не кожен маститий критик наважиться на щиру фахову та ще й публічну розмову відразу після прем’єри.

Ще одна позитивна ініціатива форуму, спрямована на майбутнє, – пітчинг оперних стартапів. Кожна із десяти представлених ідей заслуговувала на увагу театру, потенційного партнера або, принаймні, фахівця, який зможе підказати, підкоригувати, проконсультувати. Прикметно, що серед десяти презентантів були як уже знані учасники творчого процесу із солідними кейсами реалізованих проєктів за плечима  (Роман Григорів, Ілля Разумейко, Дмитро Терновий, Олександра Крмаджян…), так і ті, хто робить лише перші кроки у професії. Як, наприклад, студентка Софія Лугова, чия презентація моновистави «Графічний П’єро» була настільки цікавою і переконливою, що директор Київської опери Петро Качанов, не роздумуючи, запросив дівчину на ділову зустріч з метою обговорити можливості співпраці. І це варто  вважати подвійним бонусом: здобувачка має прекрасну перспективу для старту, а театр – цікаву ідею, яка  може бути втілена в оригінальну виставу. Висновок після виступів усіх учасників: оперний театр цікавий і перспективний, він готовий до найрізноманітніших проявів, до експериментів і мультижанровості, а тому цілком імовірно, що вже в найближчому майбутньому театралам слід готуватися до параду прем’єр у цьому жанрі.

Учасники дискусійних панелей «Розвиток оперної культури в Україні» та «Перспективи оперної кар’єри в Україні і за кордоном» зосередилися на проблемах популяризація жанру у містах, де немає оперних театрів, перспективи взаємодії державного та недержавного сектору оперного мистецтва, специфіки музичної освіти, можливостей для старту оперної кар’єри тощо. Окрема панель була присвячена оперному мистецтву як інструменту культурної політики та дипломатії.

Звісно, про розставляння усіх крапок над «і» у контексті галузі не йдеться, але протягом трьох днів форуму прозвучало чимало нових ідей, пропозицій, оцінок, які можуть і повинні прислужитися новим перспективам оперного театру.

Всеукраїнський форум «Opera UA 2021» відбувся, зокрема, за підтримки «Українського культурного фонду». Було би доречно, аби щорічна періодичність та ідея проводити цей захід у різним містах була збережена і надалі. Адже накопичення та фіксація теоретичного й практичного досвіду в оперній галузі – це неодмінна умова для її успішного розвитку.

Фото надане організаторами