“Перша”: оптимістичний дебют
Режисерка Ольга Анненко презентувала збірку власних п’єс
У відділі драматургічних проектів Національного Центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса відбулась презентація дебютної книги Ольги Анненко “Перша”. До неї увійшли п’єси та оповідання, написані авторкою протягом останніх шести років, зокрема: “Ця бісова гірка правда”, “Поцілунок Монро”, “Вірогідності”, “Іра”, “Present Perfect”, “У пошуках Колумба”, “Божевільний із дому навпроти” та інші.
Ольга Анненко – театральний режисер, авторка багатьох оповідань, сценаріїв та п’єс. Режисерка вистав “Поцілунок Монро”,”Іра”,”Solo VS Мія”, “Сузір”я”,”Листи в Севілью”,”Л. або Н.?” Народилося в місті Часів-Яр Донецької області. Закінчила режисерський факультет Київського Національного Університету театру кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Навчалася у драматургічній майстерні Центру Курбаса “Лабіринт” у проекті Неди Нежданої та Олександра Вітра. Її п”єси увійшли до лонг-листів конкурсів: Batumi International Monodrama Festival, “Євродрама”, “Тиждень актуальної п’єси”, Stories, “Амплуа”, “ГаШоТю”, “Липневий мед” та інші.
У рамках презентації відбулись авторські читання. Письменниця радо спілкувалась з гостями, читала уривки зі своїх улюблених творів. Завершили вечір показом вистави “Л. або Н.?” за новою п”єсою “Шевченко. Остання любов” у режисерській версії драматургині. Це експериментальна постановка, створена для фестивалю “ШеФест”. У ній відтворена історія стосунків Тараса Шевченка і Марко Вовчок. На початку дійства глядачі знайомляться з молодим актором (Остап Дзядек), який відчайдушно намагається вжитися в образ великого Кобзаря, зіграти живу людину зі своїми болями, слабкощами та вподобаннями. Допомагає йому актриса (Меланія Волотовська), що репетирує у виставі роль Марко Вовчок. Молоді люди знайомляться на сценічному майданчику нового проекту і між ними одразу з’являється симпатія. Щоб завоювати серце дівчини, актор вдається до різноманітних непередбачуваних творчих знахідок. Це і допомагає йому точніше увійти в роль та в підтекстах глибоких Шевченківських монологів, натякнути коханій на свої почуття. Хлопця так захоплює ця дивовижна романтична “гра”, що він забуває спати, їсти, щоночі репетирує на сцені у пошуках свіжих і неординарних ідей. На жаль, у фіналі його великі творчі надії і сподівання розбиваються об сувору правду життя. Продюсери повідомляють артистам, що проект закривають як нецікавий та некомерційний для нашого часу. Юний митець засмучується, та кохана не дає йому впасти у відчай, і запрошує на перше побачення…
Завдяки непередбачуваному сюжету та цікавим режисерським знахідкам вистава вийшла зворушливою, іронічною, живою, теплою… А образ Шевченка у виконанні Остапа Дзядека вийшов без зайвого пафосу, удавання, та “штампів”.
Ангеліна Велика