Голоси в твоїй голові

Як давно ви приходили до бібліотеки за 15 хвилин до її закриття в будні дні?

Як давно ви приходили туди за півтори години після її закриття у вихідні?

Як давно ви взагалі туди приходили?..

Прекрасніше нічної бібліотеки може бути хіба що нічний театр. Унікальна імерсивна вистава-променад «Dialogy» – проект  компанії U!ZAHVATI, що створює  театральні проекти в нетеатральних просторах, цікавим чином поєднує обидві ці тези. Простором театрально-філософсько-психологічної мандрівки, яку глядачеві пропонують її творці – режисер Поліна Бараніченко (U!ZAHVATI), драматург Тамріко Шолі (авторка бестселлерів «Всередині чоловіка» та «Всередині жінки»), хореограф Христина Шишкарьова (віце-президент Всеукраїнської Асоціації «Платформа Сучасного танцю України»), композитор Дмитро Саратський та інші стали зали Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та Одеської Національної наукової бібліотеки.

У виставі «Dialogy» глядач є повноцінним учасником дії

Уявіть собі, що ви позбулися на 60 хвилин телефону. Багато потенційних глядачів автоматично перестають бути ними після цієї простої фрази. Проте… Ви віддаєте до гардеробу цих маленьких диктаторів, позбуваєтеся зайвих речей, натомість отримавши навушники, які на годину стають вашими єдиними супутниками (перевірено – навіть якщо ви прийшли з кимось, дуже швидко ви залишаєтесь наодинці із собою). І ходите нічною бібліотекою. І п’єте чай за велетенським столом в одній із її залів. І….

У виставі «Dialogy» глядач є повноцінним учасником дії. В цій мандрівці його супроводжуватимуть три іпостасі Головного героя (переможець проекту «Танцюють всі» Ільдар Тагіров, учасник телевізійних проектів «Україна сльозам не вірить» та «Битва хорів», актор «Misanthrope Theatre» Павло Алдошин та актор театру і кіно Петро Мисак), з яким він може себе ідентифікувати. Або – не ідентифікувати. Або ще щось..

Будьте готовими до всього. До того, що ви самі собі будете «фонити», бо ми не маємо змоги (читай – бажання) залишитись наодинці з собою. Будьте готовими до того, що все ваше єство пручатиметься, вмикатимуться усі ваші захисні механізми – хтось згадуватиме знамените квн’івське «Тишина должна быть в библиотеке!!», хтось прискіпливо читатиме назви книжок, виставлених у першій локації цієї годинної мандрівки до себе. Ви чіплятиметесь за назви, букви, допоки не усвідомите, що книги – лише декорації…

Вас чекатиме скінченна множина власних смислів, навіть якщо ви цілком і повністю гуманітарій. І може статися навіть терапія цими смислами, бо досить швидко інформація, яка перетікатиме у мізки із навушників, стане фоном вашої боротьби та єдності із власним «Я».

У фіналі ви отримаєте можливість висловитися – знову ж-таки, лише собі та одному з учасників наступних вистав, до кого потрапить ваш блокнот (ці речові докази власного існування роздаватимуть учасникам вистави). І під м’яким світлом зеленооких ламп великої нічної читацької зали ви намалюєте квіточку, пожалкуєте, що досі не дописали дисертацію, приймете рішення поїхати світ за очі. Потрібне підкреслити.

Це станеться з вами.

Або ні.

P. S. Проект створено за підтримки Українського культурного фонду