Зростати і вчитися в театрі
Україна відновила свою діяльність – цього разу як Національний центр – в Міжнародній Асоціації театру для дітей та юнацтва ASSITEJ
Про цю знакову подію та детальніше про роботу, завдання і цілі Міжнародної асоціації та української спільноти розповідає режисерка, акторка, театрознавиця, президентка ГО «Творчий Дім», ініціаторка створення Національного центру ASSITEJ – Ірина Запольська.
– Пані Ірино, розкажіть будь ласка про Міжнародну Асоціацію ASSITEJ: скільки вона існує, її мета і які країни входять до складу?
– Ця асоціація існує вже понад 60 років. Вона діє як міжнародна інституція, яка поєднує національні центри із більше ніж 100 країн світу. Якщо коротко виокремити головне завдання, то це рівноправне отримання дітьми доступу до спілкування з мистецтвом театру. Адже театр є досить загадковою територією. Саме в театрі дитина має можливість отримати досвід, який її збагачує і дає можливість розкритися як особистості. Вона може відчути невідомі досі емоції, яких не встигає чи не може отримати у буденному житті, а також отримати досвід взаємодії та дотику до дійства, що є важливим для розвитку людини.
Тому метою асоціації ASSITEJ є і мистецькі пошуки в галузі театру для дітей, і обмін досвідом, і солідарність, і дослідження нового інструментарію, який може стати корисними в творчому та освітньому процесі, і вирішення інших питань, які впливають на розвиток театру для такої аудиторії. На сьогодні це досить потужна міжнародна спільнота. Україна не раз була присутня на різних етапах її існування. Спершу у складі спільноти митців, яка представляла Радянський союз. 10 років тому знову були спроби повернути нашу країну у склад асоціації, але це, на жаль, тривало недовго.
– Як давно Ви дізналися про цю асоціацію?
– Насправді, досить давно. Як театрознавець я завжди цікавилася всім, що дотичне до питань про розвиток театру для дітей. Чула не раз про цікаві події, які організовувала спільнота ASSITEJ, але вони були відкриті лише для її членів. Я могла за ними лише спостерігати, але не брати участі. Мені подобалося серйозне ставлення до театру для дітей і хотілося це поширити в Україні.
Активність в цьому напрямку почалася з проведення онлайн-навчань для спільноти людей, які цікавляться театром для дітей раннього віку. Наша громадська організація «Творчий дім» проводила семінари, зустрічі з литовськими партнерами, які мають глибокий досвід роботи для аудиторії глядачів найменшого віку. У результаті з’явився проєкт «Перша вистава» – вистави для дітей раннього віку. Після навчання багато людей прагнули продовження творчого спілкування, розвитку цієї теми, обміну досвідом і навичками. Чимало бажаючих хотіло бачити панораму втілення задумів по всій країні.
– Тому ви вирішили подати заявку до вступу в ASSITEJ?
– Так. І серйозно я цим питанням зайнялася торік, 2020 року. За правилами до Всесвітньої Асоціації можуть приєднатися як національні спільноти, так і окремі колективи. Два українських представника – Одеський театр юного глядача імені Юрія Олеші і режисер Хмельницького музично-драматичного театру імені Михайла Старицького Дмитро Гусаков – вже були кілька років індивідуальними членами у складі ASSITEJ. Але для вступу інших бажаючих виникла потреба об’єднатися в національний центр. Таким чином ми вирішили створити Український Національний Центр ASSITEJ Ukraine. Окрім згаданих мною театрів і нашого ГО «Творчій дім», до складу групи ініціаторів також увійшов Перший український театр для дітей та юнацтва зі Львова.
Нині ми розглядаємо заявки на вступ до Національного центру від українських митців та театрів, а також запрошуємо усіх бажаючих долучатися до спільноти і разом працювати над розвитком та поширенням театру для дітей в Україні.
– До спільноти можуть долучатися лише професіонали?
– До складу Міжнародної асоціації ASSITEJ входять не лише професійні театри і митці, а й вчителі, які займаються театральною педагогікою, люди, які розуміють, що театр може бути корисним інструментом у житті дітей. Серед них – і меценати, які хочуть підтримати розвиток театру для дітей, аматорські колективи, окремі майстри. Тобто обмежень як таких немає. Єдине, що треба для вступу – заповнити анкету у формі мотиваційного листа: описати свій досвід, своє бачення, ідеї щодо удосконалення ситуації. Це допоможе зрозуміти наскільки зваженим і свідомим є рішення вступити до спільноти та діяти.
– Коли саме Український центр зарахували до Міжнародної асоціації ASSITEJ?
– Наш вступ до спільноти співпав з проведенням 20-го Всесвітнього конгресу ASSITEJ, який відбувався цьогоріч в кінці березня у форматі онлайн і офлайн в Японії. Ми брали участь в ньому вже як представники Українського національного центру ASSITEJ Ukraine. Було неймовірно приємно, що Український національний центр з’явився на мапі Всесвітньої асоціації. У рамках конгресу був проведений фестиваль, організовані різноманітні заходи для підвищення професійного рівня учасників, зустрічі і покази вистав. Протягом 11 днів відбувалося щонайменше 30 подій в день! Дуже насичена програма.
Тішуся з того, що наш досвід співпраці з литовським партнером у виставах для дітей раннього віку був презентований на одному з онлайн-заходів. Я мала можливість поділитися семирічним досвідом проведення таких вистав в Україні. Було багато запитань і коментарів, тож у мене склалося приємне відчуття, що цей напрямок театру цікавить представників багатьох країн світу, і наш досвід є важливим елементом всесвітнього руху. Адже в деяких країнах ще немає таких вистав і виникає потреба в обміні досвідом.
– Чим сьогодні займається Український центр ASSITEJ? Які найближчі плани?
– Працюємо зараз над створенням робочого плану для першого року діяльності. У першу чергу хотілося б зробити загальний огляд заходів, які проводяться в українських театрах для дітей. Сформулювати проблеми, з якими стикаються колективи і митці. Зрозуміти чи мають діти можливість познайомитися з театром в різних куточках України і чи формується з дитинства розуміння що таке театр загалом. Ще одне питання, яке нас хвилює: як працювати з викладачами, аби театр допомагав їм розвивати емоційний інтелект дітей під час шкільного навчання, формувати критичне мислення, активну громадянську позицію.
Дуже важливим є створення наукових розробок про потреби дітей різного віку та формату взаємодії під час відвідування вистав. Адже кожна вікова категорія дітей вимагає іншого підходу до постановки, вибору драматургії, засобів виразності. Ми прагнемо, щоб театр був тою територією, де не лише затишно і цікаво, а де дитина зможе розвиватися, пізнавати нове, дивуватися новим ракурсам сприйняття відомих питань та розширювати обрії мислення.
Про усі події і заходи нашої спільноти ми повідомляємо на фейсбук-сторінці «Український Національний Центр ASSITEJ». І перший відкритий захід плануємо провести 31 травня у форматі онлайн-конференції «УНЦ ASSITEJ – платформа взаємодії». Ми запрошуємо діячів театру, освітян, представників суспільства приєднуватися аби розвивати і осучаснювати театр для дітей разом!
Вікторія Котенок





