Плекаймо свій сад

27 серпня Національний театр ім. Івана Франка з Галичини розпочав ювілейний 85-й сезон. Дата красива, поважна, солідна тож логічно, що до цієї події Ростислав Держипільський з командою підійшли максимально відповідально. Водночас продемонструвавши максимально дружнє ставлення до колег по цеху, запросивши їх розділити це свято. Франківців вітали «тезки» з Києва (разом з директором театру Михайлом Захаревичем приїхали також актори), керівники театрів з Рівного (Володимир Петрів принагідно проанонсував, що 12 вересня рівняни привезуть до Франківська свою виставу «Каліка з острова Інішман»), Хмельницького, Чернівців…Зі Львова прибули Дмитро Захоженко, Олексій Кравчук, Олег Цьона та Максим Голенко, який, зважаючи на теперішню жахливу ситуацію із залізничними квитками, влучно пожартував, що зараз  йому до Франківська, у порівнянні з одеським періодом, рукою подати. Чи не вперше у новому для себе амплуа постав перед широким мистецьким загалом цьогоріч призначений керівник столичного Театру  ім. Лесі Українки Кирило Кашліков.

Першою в списку прем’єр сезону – а їх в театрі анонсували щонайменше дванадцять – стала вистава Івана Уривського «Підступність і кохання» за Фрідріхом Шиллером. П’єса була написана близько 250 років тому і завдяки темі, яку автор пропонує дослідити на театральній сцені, послаблення режисерської уваги цьому творові з часом точно не загрожує. Багатство і бідність, кохання і повинність – це вирок чи виклик? Питання-квінтесенція п’єси загорнуте у кілька шарів підказок, натяків і дешифраторів, які здебільшого виявляються хибними чи неоднозначними… Питання, що не передбачає відповіді «прочерк»,  відповідати на нього все одно доведеться,  але вже послуговуючись власними уявленнями про життєві цінності. Історія Адама і Єви (а у виставі франківців вони навіть заборонений плід зривають разом, поодинці не вийшло), Ромео і Джульєтти (класова нетерпимість не менш потужна за персональну ворожість двох кланів), Мавки і Лукаша (коли всі проти тебе – то, можливо, краще поступитися своїми почуттями заради коханого?) – тут направду сконцентровані всі найвідоміші сюжети світової літератури про кохання. Які режисер вистави помістив … в умовну теплицю. Із, здавалося б, комфортними умовами вегетації для розкішного саду, але при цьому й значною кількістю перешкод для нормального розвитку. Починаючи від брудних вікон, на яких, шуруючи шваброю, можна писати, що завгодно – але чи ж вистачить цих вузеньких смужок помитого скла для того, аби здобрити сонцем усе живе? І закінчуючи людьми у спецівках  з балонами-розприскувачами на плечах. Але що ж це за прозора субстанція всередині цих резервуарів? Вода? Ймовірно, що так. Життєдайна рідина, без якої не лише лимонові дерева, але й увесь світ загине. А, можливо, хімічні добрива, які, мабуть, не менш важливі для багатого врожаю… Але коли помилитися з дозуванням, то цілком можливо, що набереться своєї чорної сили гнилизна, яка накопичувалася століттями у земних нашаруваннях (читай: у свідомості людства). І тоді той хробак, що вбере у себе найгірші риси цивілізації, знищить не лише ці поки що сильні й міцні лимонові дерева, але й почуття, які не дозволяють згаснути життю: кохання, віру, доброчесність. У виставі цей хробак таки отримує тотальну перемогу, накривши всіх спільним саваном… У житті, на щастя, ще є варіанти. Адже по цей бік рампи, хочеться вірити, більшість все ж таки погоджується із словами батька  Міллера: «Доброчесність навіть у лахмітті має викликати повагу».

Головні ролі у виставі виконують Роман Луцький (Президент), Надія Левченко (Леді Мільфорд), Павло Кільницький (Міллер), Іван Бліндар (Фердинанд), Олексій Лейбюк (Вурм), Інна Бевза (Луїза). (Наступнийй прем’єрний показ відбудеться 17 вересня).

Серед подій, з яких франківці планують зверстати свій ювілейний сезон, особливо цікавими видаються задуманий на червень Шекспірівський фестиваль (анонс від керівника театру: «Нещодавно ми відвідали Гданськ, де відбувався 27-й Шекспірівський фестиваль і провели переговори з директорами театрів, які входять в Європейську мережу шекспірівських фестивалів та отримали їхню підтримку, зокрема від Британії, Німеччини, Італії.  Спробуємо створити український фокус Великого Барда») та прем’єра «Кайдашевої сім’ї», де в ролі Кайдашихи режисер Ростислав Держипільський бачить Ірму Вітовську.  Наступна  премʼєра франківців за твором сучасної української письменниці Ірен Роздобудько «Зів’ялі квіти викидають», над якою працюватимуть Ростислав Держипільський та Назарій Панів, відбудеться у жовтні. Свої нові роботи протягом сезону представлять також режисери з Литви, Молдови, Польщі, України.